Чому в Ізраїлі немає дитячих будинків?

Люди, які дбають про дітей, причому, не тільки про своїх, а й про чужих, думають про майбутнє своєї країни.

Виявляється, в Ізраїлі відсутні дитячі будинки в тому розумінні цього слова, до якого ми звикли.

В Ізраїлі до дітей ставляться дуже трепетно

Після весілля молодята відразу замислюються про дітей, а не про “пожити для себе”. Якщо після року спільного життя молодятам не вдається зачати малюка, то вони звертаються в центр із штучного запліднення. І як ми всі знаємо, така процедура коштує дуже дорого і в Ізраїлі її оплачує держава. Від дітей відмовляються дуже рідко, а якщо таке трапляється, то малюка одразу усиновлять. Також з жінками які хочуть зробити аборт розмовляють психологи і рекомендують народити малюка і віддати на усиновлення, отримавши за це значну винагороду.

Проте, на жаль, трапляються не зовсім чесні «матусі», які намагаються на цій ситуації заробити, вимагаючи гроші в усиновлювачів. Справа в тому, що в Ізраїлі існує закон, який захищає права біологічних батьків. Тобто, відповідно до цього закону біологічна мама може повернути свого малюка протягом року. Це пояснюється тим, що у біологічної матері після пологів складний психологічний стан, а також післяпологова депресія і в цей момент жінка здатна на необдумані вчинки. Тільки найдивніше, що в цей момент ніхто не замислюється про малюка та про усиновлювачів. Адже за цей рік малюк звикає до нових батьків, а вони до малюка. Забрати практично однорічну дитину в одних батьків та віддати іншим – великий стрес для малечі. Але закон є закон, і він в Ізраїлі суворо дотримується.

Відома гучна справа про те, як до суду звернулися усиновлювачі, у яких через півроку після народження дитини матуся, яка опам’яталася, яка отримала винагороду в момент усиновлення, стала вимагати гроші. У суді всім присутнім було ясно, що дитина біологічним батькам (на той час виник ще й батько) не потрібна, вони лише хочуть вичавити із ситуації побільше грошей. Проте рішення суду було на користь біологічних батьків. Але усиновителі не зневірилися і продовжували боротися за дитину в суді. Поки тривав розгляд, дитині виповнилося два роки. З’ясувалося, що батько дитини смертельно хворий, і це схилило суддів у бік усиновителів. Побоюючись, що малюк опиниться на вулиці, вони вирішили віддати дитину прийомним батькам.

Загалом дитячий будинок в Ізраїлі вважається грубо кажучи місцем очікування, поки усиновителі зберуть і підготують усі потрібні документи. Місце це може бути різним: малюків відправляють у сім’ї, де вже є дітки, і за нагляд батьки отримують винагороду. Школярів відправляють в інтернат, він звичайно ж, суттєво відрізняється від нашого з вами поняття школи-інтернату. Хворі дітки перебувають у лікарнях, їх дуже часто відвідують волонтери. Однією з таких волонтерських організацій є «Хібук Рішон», що означає «Перші обійми». В Ізраїлі кількість сімей, які хочуть взяти прийомну дитину, значно перевищує кількість дітей, які потребують нової сім’ї. Також в Ізраїлі не залишаються поза увагою діти-інваліди чи хворі дітки.

У Ізраїлі немає такого поняття, як безпритульні, у принципі

Тут готові усиновити будь-яку дитину, яка втратила батьків. Такий стан справ найкраще характеризує суспільство! Люди, які дбають про дітей, причому не лише про своїх, а й про чужих, думають про майбутнє своєї країни.

Джерело