Та ти ж удома сидиш. Чого ти втомилася? Ти ж нічого не робиш. Ділов-то, за дитиною стежити!
Я ходила працювати. І мені подобалась моя робота.
Але я, як і більшість, чекала на декрет.
Ох вже ця наївна жінка, яка міркувала так: «Зараз вийду в декрет і почнеться райське життя…»
Райське життя почалося. Але не в мене. Я взагалі точно не знаю у кого, але, мабуть, комусь пощастило.
Що ви робите, коли ви приходите на роботу?
Каву п’єте? А мама на першому році декрету – відмиває какашки дитини. Проте мама робить це постійно. І на другий рік і на третій. Ніхто, хлопці, ніхто не “навалить” вам на робочий стіл у прямому значенні слова, якщо ви не в декреті.
Якщо ви не дивитеся на колег, вони не починають вмиватися в унітазі і їсти квіти з підвіконня. А якщо й починають, то вас у цьому ніхто не звинуватить. І ніхто не влаштує вам істерику через замкнені двері в цьому самому туалеті. І ніхто не перестане з вами дружити через нез’їдені квіти.
Ви працюєте кухарем? Вам пощастило, швидше за все, при виході в декрет ваше основне завдання не зміниться. Ви не працюєте кухарем? Вітаю, при виході у декрет ви станете кухарем.
Якщо ви прибиральниця, за сумісництвом прислуга вже побували в рабстві, то ви готові до декрету на 100%.
А ну так, навіть при розкладі, описаному вище, ви б спілкувалися з людьми. У декреті ви спілкуєтесь із собою. Ну, тобто з дитиною, але дитину це особливо не хвилює.
На роботі вас обов’язково проінструктують та видадуть список обов’язків. У декреті список обов’язків теж є, але ось інструкцій до дитини написати ніхто не спромігся.
Я б особливо виділила пункти:
1. Як виспатися без сну.
2. Як помитися за 45 секунд.
3. Як взагалі інші справляються.
І знаєте що? За все це вас заохочують 50 карбованцями на місяць, або скільки там держава видає декретних
Тож декрет однозначно не цукор!
Хоча, звичайно, це все жарти і проводити час зі своєю дитиною-неймовірне задоволення.